У випуску про головне:

• Державна служба геології та надр України Наказ «Про скасування проведення планових перевірок у 2021 році» № 588, від 17 грудня 2020 року
• Верховна Рада України Закон України «Про внутрішній водний транспорт» № 1182-1-д, від 3 грудня 2020 року
• Верховна Рада України Постанова «Про прийняття за основу проєкту Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері захисту природних екосистем від пожеж» № 3755/П Від 8 жовтня 2020 року, прийнято 16 грудня 2020 року

На початку грудня 2020 року Верховна Рада підтримала три президентські законопроєкти: про соціальну підтримку громадян і бізнесу на період протиепідемічних заходів.
Крім нових можливостей суб’єктів малого і середнього підприємництва для отримання державної підтримки, законопроєктом № 4429 передбачено виключити з п. 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» пп. 4, згідно з яким на період встановлення карантину та обмежувальних заходів забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Тобто законом передбачено відновлення проведення відповідних планових заходів контролю та нагляду в повному обсязі. Про поновлення перевірок та чого чекати – читайте в статті.

Важливою складовою системи поводження з відходами є ефективні та безпечні методи їх знешкодження чи утилізації, які забезпечують не перевищення нормативних показників шкідливих чинників впливу на межі санітарно-захисної зони. Які процеси визначають клас небезпечності підприємств? Яким має бути розмір санітарнозахисної зони для різних підприємств? Стаття-дослідження розглядає питання екологогігієнічної безпеки функціонування та організації санітарно-захисної зони на прикладі підприємств, де застосовуються термічні методи.

Статистична звітність надається підприємствами до органів статистичного спостереження держави суворо за встановленими формами та за підписами осіб, які відповідальні за подання і достовірність даних; ця процедура є обов’язковою. Які статистичні форми звітності змінилися? Як поділяється звітність за екологічним напрямком? Що передбачає неподання або несвоєчасне подання податкової звітності в строк? Які терміни зберігання документів екологічного напрямку на підприємстві? Відповіді дізнаєтеся зі статті.

Форма №1-екологічні витрати повинна містити дані, які охоплюють сферу охорони навколишнього природного середовища, а саме види діяльності підприємств, головною метою яких є запобігання, скорочення чи ліквідація забруднення навколишнього природного середовища. Як уникнути помилок при заповненні та інструкція до внесення коректних даних подана в матеріалі.

Покрокові рекомендації експерта допоможуть вам правильно заповнити звіт та не припуститися помилки. Щоб краще розібратись у заповненні документації на практиці, пропонуємо також приклад розрахунку до звіту № 2-тп (повітря) діючого підприємства.

Приклад заповнення річного звіту про викиди забруднюючих речовин і парникових газів у атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів за новою формою. Пропонуємо вам рекомендації експерта щодо заповнення Звіту за формою № 2-тп (повітря) (річна) за новими правилами його оформлення, та з’ясувати відмінності у вимогах щодо надання інформації на практичному прикладі.

Чи може екологічна інспекція вимагати від підприємства висновок з ОВД, якщо його діяльність розпочалася до набрання чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля»? Який цільовий характер здійснення позапланових перевірок? Чи може громадський інспектор самостійно оформлювати протокол про порушення? — на ці та інші запитання екологів підприємств під час VIII щорічної практичної екоконференції від ПАЕУ «Екологічна безпека-2020: кожен практик повинен знати» відповідали представники ДЕІ. Найбільш цікаві з них ми відібрали та пропонуємо до вашої уваги.

Детально формуючи процедуру ОВД на стадії планування, законодавець досить лаконічно визначає оцінку впливу на довкілля під час та після реалізації такої діяльності, застосовуючи два інструменти:
•    складання програми моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під час провадження планованої діяльності;
•    складання за потреби планів післяпроєктного моніторингу.
Всі актуальні запитання щодо післяпроєктного моніторингу, а саме основи організації та проведення моніторингу − розбираємо в статті.

З січня 2021 року починає діяти система моніторингу, звітності та верифікації. Система призначена для отримання якісної інформації про викиди ПГ і працює на трьох рівнях. Зі статті ви дізнаєтесь, які існують нормативні вимоги до верифікації та вимоги до верифікатора, як усунути виявлені викривлення, невідповідності та недотримання нормативних вимог, виявлені в оператора.

За обсягами РАВ Україна знаходиться на 2-му місці у Європі та на 4-му в світі (3,5 млн м3). Людство утворює велику кількість різноманітних відходів, у тому числі й небезпечних (далі — НВ). Більшість НВ в Україні складають зола та шлаки видобувної, металургійної та енергогенеруючої промисловості (до 75 % від загалу). Зазвичай, це відходи 3-го класу небезпеки, які «тимчасово» зберігаються у вигляді відвалів. Решта 25 % НВ — вельми різноманітні. Розглядаємо у цій статті рідкісні та цікаві шляхи поводження з НВ.

Розбираємо у статті головне:
•    Роль участі громадянського суспільства у процесі екологізації держави
•    Стратегія захисту екологічних прав громадян України у судовому порядку
•    Відповідальність підприємства спричинило за шкоду довкіллю і здоров’ю людей
•    Усвідомлення сили правових інструментів як стимулятор розвитку екологічної культури

• Які документи необхідні для видобування річного піску (місце розташування — Харківська область, р. Оскіл)?
• Чи є законодавчі підстави для створення екологічної служби підприємства?
• Яким чином скласти паспорт МВВ (шламонакопичувач) якщо наше підприємство не є правонаступником попереднього, не здійснювало утворення та накопичення відходів 4 класу небезпеки?
• Зусилля з пошуку виконавця досліджень токсичності зайшли в глухий кут: пошук в Інтернеті видає тільки один-єдиний інститут НДІ Екологічних проблем (м. Харків). Чи є ще виконавці для визначення рівня токсичності води?
• При сплаті екологічного податку за скиди забруднюючих речовин, виникла така колізія: в ГДС є затверджений показник «мінералізація». Місцеве управління водних ресурсів у своїх аналізах зазначає «сухий залишок», а ПКУ не містить такого показника взагалі. Як співвідносяться сухий залишок та мінералізація, та як розрахувати екологічний податок?
• Для внесення організації до Переліку установ, організацій та закладів, яким надається право на розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності потрібна своя власна лабораторія, чи достатньо договору на проведення вимірювань з іншою акредитованою лабораторією? Чи всі працівники мають пройти курси з підвищення кваліфікації у відповідній сфері діяльності?
• Чи є в Україні дійсні методичні рекомендації на визначення обсягу осаду та мулу на каналізаційних ОС?
• Як правильно на підприємстві зберігати промаслені відходи, а саме промаслений селікагель та промаслений цеоліт, в якій тарі? Чи можна ці два відходи зберігати разом, в одній тарі? Які є вимоги?
• Згідно із ЗУ «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів», які документи подавати та як зареєструватись у системі?
• Наше підприємство має на меті здійснювати господарську діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами (транспортування, зберігання та термічна утилізація відходів). У ході подання Повідомлення про плановану діяльність та підготовку до ОВД виникла необхідність розробки робочого проєкту місця ведення діяльності. Яка його роль?